В КЗШ І-ІІ ст. № 101 стартував просвітницько-профілактичний проект «Дурний язик голові не приятель». В ході реалізації проекту учні 7 та 8 класів разом з класними керівниками Діхтяренко Ольгою Сергіївною та Бєлікчі-Капустинською Іриною Анатоліївною провели анкетування «Здорове спілкування – здорова нація» (додаток 1).
В опитуванні взяли участь 50 дітей і 50 дорослих, зробили аналіз та дізнались, що матюки вживаються у всіх сферах соціального життя. Лихословлять всі соціальні верстви населення. Відсутні статеві відмінності вживання поганих слів. Кожна вікова група, окрім звичайно немовлят, має потужний нецензурний репертуар.
З’ясовано, знають нецензурну лайку – 97 % опитуваних, вживають – 72%, не вживають – 10 %, готові повністю припинити вживати – 17 %, не відмовляться від лайки ніколи – 33% (додаток 2).
Згідно результатів анкетування органи шкільного самоврядування зробили висновки та розробили план заходів.
Розпочалася робота над проблемою флеш-мобом «Лихослів’я в житті підлітка». Метою заходу було показати, як нецензурна лексика впливає на емоційний стан людини (додаток 3).
Протягом проектного періоду пройшли тренінги «Спілкування – це здорово, але …», які провели учні-лідери 7-8 класів для 1-9 класів (додаток 4).
Метою тренінгів було формування навиків групової взаємодії та ефективного спілкування, показати значущість толерантної поведінки, виховувати негативне ставлення до пороків людства, спонукати до морального самовдосконалення. Під час заходу діти дізналися про класифікацію, походження лихослів’я, вплив нецензурної лексики на здоров’я людини, на її психічний стан, на майбутнє нації у формі інформ-дайджеста, вправ «Відійти, ти заважаєш», «Дерево доброти», «Керований діалог», «Плітка», «Невербальні етюди» та інших (додаток 5).
Результатом тренінгів стала розроблена пам’ятка «Як позбутися лихослів’я» (додаток 6).
У жовтні для учнів старших класів проведений круглий стіл «Сила слова або отрута лихослів’я» (додаток 7). Метою якого було обговорення і встановлення причини поширення мату в підлітковому середовищі; формування критичного ставлення до шкідливих звичок оточення, активної життєвої позиції для протистояння шкідливому впливу (додаток 8).
В ході заходу обговорилися сторони спілкування, фактори та нюанси, що впливають на процес спілкування, значення толерантного ставлення один до одного, розробили методичні рекомендації як для дітей, так і для дорослих (додаток 9).
Найкраще сприймається візуальна інформація, тому активісти зробили добірку відеофільмів про вплив лихослів’я на психіку людини. Зокрема був переглянутий фільм Масару Емоту про вплив слів на кристали води і з’ясували, що похвала впливає на воду краще, ніж прохання або вимога, а лихослів'я не здатне породити гармонійну красу.
Переглянули студентський вебінар «Лихослів’я як суспільне явище», де розкривалась питання: «Чи норма вживати нецензурні слова у спілкуванні?», студенти провели дослідження причин вживання таких слів серед підлітків (додаток 10).
https://www.youtube.com/watch?v=g99qycEtAwU
https://www.youtube.com/watch?v=6uDIJ0v8wg8&t=366s
https://www.youtube.com/watch?v=46EVgjHTozg
https://www.youtube.com/watch?v=cuiVd5h-p7s
Для учнів 1-4 класів провели гру-змагання «Хто швидше скаже комплімент»
Потрібно було вибрати 2—3 пари учасників. Кожен із пари стає навпроти одне одного на відстані приблизно 5—7 м і по черзі говорить іншому комплімент. Повторюватися не можна. Одне слово — 1 крок. Перемагає та пара учасників, яка швидше за інших зустрінеться одне з одним. У результаті гри виявилося, що учні не дуже вміють «дарувати» одне одному компліменти. Останні кроки давалися дуже важко. Особливо безпорадними були хлопці. Набір використаних слів був одноманітним: «котик», «зайчик», «лапуся», «сонечко», «розумник», «красунчик», «золотко». Гра пришвидшилась, коли ми дещо змінили завдання. Учням було запропоновано говорити про себе образливі слова. Швидкість, з якою вони «підбігли» одне до одного, викликала у класі сміх.
Гра наочно проілюструвала учням те, наскільки добре вони вміють ображати одне одного і не вміють говорити приємних слів (додаток 11).
Згідно із словником В. Даля слово "лихослів’я" означає «мерзенність, гидота, капость, усе мерзотне, осоружне, огидне, непотрібне; нечистота, бруд і гнилизна, мертвечина,виверження, кал; сморід; непотребство, розпуста, моральне розтління».
Що ж таке лихослів'я — вада чи хвороба? Ганьба чи національна гордість? Яку «літературну» мову ми чуємо навкруги: на вулиці, у школі, у квартирі, з екранів телевізорів?
Ці питання були актуальними під час акції для батьків «Геть, лихослів’я», в ході якої учасники проекту провели мозковий штурм «Що для вас нецензурні слова?» (додаток 12), а також розповсюдили буклети «Нецензурним словам – ні!» (додаток 13).
У літературному кафе «Юності чисте дзеркало» обговорювалось питання чистоти мови (додаток 14).
З’ясували, що за Петра І була опублікована книга «Юності Чесне Дзеркало», де писалося, що поведінка людей може бути визнана пристойною лише за умови повного утримання від лихослів'я. Незайвим було згадано, що за нецензурні висловлювання в громадському місці навіть за Карним кодексом СРСР давали 15 діб арешту.
Які причини спонукають людину лихословити?
Якщо проаналізувати відповіді учнів на запитання, то виявляється, що є такі причини вживання поганих слів:
— погане виховання, низький рівень культури, нестача словарного запасу, невміння говорити по-іншому;
— негативний вплив оточення і нездатність протистояти йому;
— злість, гнів, ненависть, неадекватність поведінки, агресія;
— поганий характер, шкідливі звички;
— неповага, приниження;
— відсутність внутрішнього самоконтролю;
— для емоційної розрядки за важких ситуацій;
— багато слів іноземних, англійських;
— багато понівечених слів;
— слова пересипані матом, лайками;
— молодь вживає всього 30-40 слів, нічого не читає;
— дуже багато лихослів'я.
Завершили проект конкурсом плакатів «Дорогою добра крокує дітвора!», створенням буклетів «Нецензурним словам – ні!» та їх розповсюдженням серед школярів і дорослих. Весь процес реалізації проекту висвітлювався на шкільному сайті .
Матеріали до проекту
Буклет
Захист проекту | 
